Тепла хустина "Косів"

Косівська мальована кераміка.

Про цей дизайн можна сказати, що він народився у великій гордости за той творчий спадок, котрий ми маємо. Косівська мальована кераміка є мистецтвом, котре відображає тонкість української душі, її глибоку творчість в усіх проявленнях та самобутність. Навіть на побутових повсякденних рівнях українці прагнуть оточувати себе глибокодумними символами, мальованим ужитковим посудом, аби око раділо й душа посміхалась.

Гарно та корисно – це про косівську кераміку. Нема нічого за дармовис. В українців за сивої давнини найдрібніша річ мала свій зміст. Так от зміст, котрий ми вкладали розробляючи цей дизайн – продовження життя та розширення використання цього феномену українського народного мистецтва.

Розвитку цього виду народного мистецтва сприяла наявність багатих покладів гончарних глин на цих територіях. Містечко Пістинь. Перші писемні згадки про нього датуються 1375 роком. Саме з Пістиня походять найдавніші керамічні вироби. Звідси ремесло поширилось до Косова, а пізніше і у Кути.

Техніка виготовлення гуцульської кераміки — «ритування» або «гравіювання» — це розпис покритого білою глиною і підсушеного виробу. Після першого випалювання у гончарній печі на виріб наноситься розпис зеленою, коричневою, жовтою, рідше синьою фарбами. Виріб покривається прозорою глазур'ю і випалюється вдруге. Така техніка є унікальною та єдиною у світі.

Взірці з яких ми надихались знаходяться у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського та його філії Косівському музеї народного мистецтва та побуту.

Авторами є: Казимир Возняк, Вербівська Надія Василівна, Бахматюк Олекса Петрович, Волощук Михайло Якович, Баранюк Михайло Іванович та інші.