Шовкова хустина "Конопельки"

На створення цієї хустини нас надихнула відома з сивої давнини кожному українцю рослина.

Ще якихось 70 років тому вона була незамінною сировиною для багатьох галузей і вирощувалась у кожному українському селі. Оспівана у народних піснях, приказках (декотрі з них прикрашають хустинку), широко використовувана у святкових ритуалах, як от до прикладу у ворожінні на Святого Андрія («Андрію, Андрію, Конопельку сію, Спідницею волочу, Заміж вийти хочу»), коноплі освячували разом з іншими травами на Маковія - вона була невід’ємним елементом й недарма, бо наші предки добре знали як з нею поводитись, що навіть видавали медалі за коноплярство.

Навколо конопель в’ється багато легенд та мітів - раніше вони асоціювалися із світом предків, вважається, що найперша й найпоширеніша функція конопель — захисна. Вони активно фігурують у легендах про русалок та відьом, мовбито, відьма не терпить палену коноплю у Купальську ніч. Коноплі віддавна мають і сексуальне значення, так званий «сороміцький» фолькльор рясно засіяний метафорами про коноплі.

Як так вийшло, що оспівана нашими предками у фольклорі і широко використовувана у побуті рослина зараз асоціюється з бо зна чим, а тільки не з тим, як її сприймали ще якихось 70 років тому.

І тобі одяг, прядиво, незчисленна кількість ліків, їжа – все це про коноплі, варто додати, що без шкоди для навколишнього середовища. А як щодо будинків з конопель?

Цією хустиною ми хотіли познайомити вас і самі доторкнутися до ще однієї сторінки нашої культури, запізнати більше про життя наших предків.

Також, звернути увагу на поширені стереотипи, які поглинаються без попереднього самостійного вивчення змісту та контексту.

Та звести нанівець міти, котрі випливають з попереднього пункту.

Ми надихались роботою пані Валентини Карпець. Оригінал знаходиться у музеї Гончара.